Новини та статті
Будьте в курсі останніх новин
Будьте в курсі останніх новин
Згідно із Законом України «Про лобіювання» № 3606-IX від 23 лютого 2024 року (далі — Закон) лобіювання визначається як діяльність, яка здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара або у власних комерційних інтересах особи і стосується предмета лобіювання. Закон чітко окреслює предмет і предметні межі такої діяльності, що створює правову визначеність для суб’єктів такої діяльності.Під комерційними інтересами розуміються будь-які матеріальні або нематеріальні вигоди, які особа може отримати внаслідок впливу на об’єкт лобіювання через прийняття, внесення змін або відмову від прийняття нормативно-правових актів (НПА) чи інших рішень, що містять норми права.Закон регулює діяльність, яка прямо пов’язана з впливом на:розробку нових нормативно-правових актів;внесення змін до чинних нормативно-правових актів;інші рішення державних органів, що містять правові норми.Для юридичної визначеності в Законі також встановлено, що діяльність політичних партій, засобів масової інформації та адвокаційна діяльність громадських організацій, що не переслідує комерційних інтересів, не є лобіюванням.Суб’єкти лобіюванняСуб’єктами лобіювання згідно із Законом можуть бути фізичні особи з повною цивільною дієздатністю та юридичні особи приватного права, зареєстровані на території України.Водночас Закон містить обмеження щодо осіб, які не можуть бути лобістами, що запобігає конфлікту інтересів у процесі впливу на публічні рішення (наприклад, діючі посадові особи та особи з певними кримінальними обмеженнями).Реєстр прозоростіЗакон встановлює обов’язкову реєстрацію всіх суб’єктів лобіювання у Реєстрі прозорості, який адмініструється Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Реєстр забезпечує збір, оброблення та опублікування інформації про суб’єктів лобіювання, їх клієнтів, предмет і обсяги діяльності, а також звітність.Зареєстровані суб’єкти зобов’язані подавати звітність за встановленою формою щонайменше двічі на рік, що є умовою прозорості та підзвітності.Права та обов’язки сторінЗакон встановлює чіткі права та обов’язки як суб’єктів лобіювання, так і об’єктів лобіювання (органів публічної влади та їх посадових осіб). Серед ключових норм:Суб’єкти лобіювання мають право на взаємодію з органами влади відповідно до встановлених процедур, на свободу професійної діяльності та подання інформації, що стосується предмета лобіювання.Об’єкти лобіювання зобов’язані враховувати публічно задекларовану позицію суб’єктів лобіювання в межах закону і не перешкоджати прозорій комунікації.Ці положення спрямовані на збалансовану взаємодію та недопущення тиску, який виходить за межі законних засад.Відповідальність за порушення норм Закону передбачена окремим нормативно-правовим актом — Законом України № 3620-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання», який набув чинності одночасно із Законом «Про лобіювання».Це створює комплексну правову модель, що поєднує регулювання діяльності та механізми відповідальності за недотримання встановлених процедур.Прийняття Закону № 3606-IX стало важливим кроком у виконанні рекомендацій Європейської комісії щодо забезпечення прозорості впливу на державне ухвалення рішень в контексті євроінтеграції України.Це законодавче вирішення відповідає світовій практиці, де системи реєстрації та звітності лобістів застосовуються для забезпечення рівного доступу до процесу ухвалення рішень, підзвітності та зниження корупційних ризиків.Система правового регулювання лобіювання, закріплена в Законі України «Про лобіювання» № 3606-IX, створює структуровані, прозорі та підзвітні правила взаємодії між бізнесом, суспільством та публічною владою. Вона спрямована на посилення якості регуляторних рішень і захисту законних інтересів усіх зацікавлених сторін.ОФІС ЛОБІСТІВ здійснює свою діяльність у повній відповідності з цим законом, дотримуючись вимог щодо реєстрації, прозорості, етичних стандартів і надання повної інформації відповідно до норм чинного антикорупційного та лобістського законодавства України.Лобіювання в Україні — це не про неформальний вплив чи кулуарні домовленості, а про перехід до цивілізованої, правової моделі взаємодії між приватними інтересами та публічною владою. Законодавче врегулювання цього інституту створює умови для прозорого діалогу, підвищення якості державних рішень і формування нової культури відповідальності у процесі ухвалення політик. Саме через правовий, відкритий та етичний лобізм можливе поєднання інтересів бізнесу, суспільства та держави в інтересах сталого розвитку України
У серці Києва відбулася подія, що засвідчила новий етап у становленні культури професійного лобіювання в Україні. Вища школа лобіювання провела практичну зустріч за участі народного депутата України Валентина Наливайченко та представників Національної асоціації лобістів України — експертної спільноти та науковців, яка формує стандарти прозорого представництва інтересів.Захід став простором змістовного діалогу між законодавчою владою, професійною спільнотою та громадянським суспільством, де лобіювання розглядалося не як інструмент впливу, а як відповідальна демократична практика.Прозорість як основа довіриКлючовою темою навчальної зустрічі стала розбудова відкритої та підзвітної системи лобіювання в Україні. Учасники зосередилися на необхідності впровадження чітких правил гри, які забезпечать баланс між інтересами держави, бізнесу та громадян.Окрему увагу було приділено адаптації найкращих міжнародних практик до українських реалій. Експерти наголосили: ефективне лобіювання можливе лише за умови законодавчої визначеності, публічності процесів та високих етичних стандартів.Лобіювання як професія майбутньогоВиступаючи перед учасниками, Валентин Наливайченко наголосив на стратегічній ролі лобіювання у демократичному розвитку держави, підкресливши його значення для успішної реалізації реформ: «Прозоре та відповідальне лобіювання — це не додаток до демократії, а її невід’ємний елемент. Це професія майбутнього, яка формує чесний діалог між владою, суспільством і бізнесом».Від глобальних стандартів — до регіональних змінПрактична частина зустрічі була присвячена глибокому фаховому аналізу сучасних інструментів лобіювання. Експерти Національної асоціації лобістів України представили підходи, що вже стали міжнародним стандартом:досвід функціонування Реєстру лобістів у США (FARA) як моделі максимальної прозорості та підзвітності;роль етичних кодексів у запобіганні конфліктам інтересів і корупційним ризикам;важливість розвитку культури лобіювання в регіонах як чинника сталого місцевого розвитку.Крок до інституційної зрілостіПрактична зустріч Вищої школи лобіювання засвідчила готовність професійної спільноти брати відповідальність за формування цивілізованого ринку лобістських послуг в Україні. Вона стала не лише майданчиком для обміну знаннями, а й символом спільної відданості принципам прозорості, доброчесності та ефективного представництва інтересів.Саме такі діалоги формують інституційну зрілість держави — крок за кроком, від професії до довіри, від довіри до сталого розвитку.
Вища школа лобіювання відкрила новий практичний сезон — етап, що знаменує перехід від теорії до глибокої прикладної роботи та реальних рішень. Першу зустріч сезону відкрив запрошений гість — Сергій Власенко, чия участь задала високий професійний тон подальшим дискусіям.Захід відзначився живою взаємодією та щирою включеністю учасників. Це був не формат формальних виступів, а простір предметних розмов, у якому народжуються рішення, формується довіра та закладаються основи для практичних змін.Діалог, що має значенняДля Вищої школи лобіювання принципово важливо розвивати сучасний формат взаємодії між бізнесом, експертною спільнотою та законодавцями. Відкритість, професійність і взаємна повага стали ключовими характеристиками першої зустрічі сезону.Саме такий підхід, заснований на змістовному діалозі та спільному пошуку рішень, ми вважаємо фундаментом сталого розвитку сфери лобіювання в Україні.Спільнота, що зростаєПрактичні зустрічі Вищої школи лобіювання дедалі чіткіше демонструють: українська спільнота лобістів стає сильнішою, зрілішою та більш об’єднаною. Тут формується середовище, де цінується фаховість, відповідальність і готовність працювати на результат.Окрема подяка — усім, хто творить разом із нами професійну історію, хто щиро підтримує і головне, не заважає!Попереду — більше практики та синергіїНовий сезон лише розпочався, але вже зараз очевидно: попереду ще більше практичної роботи, міждисциплінарної синергії та відчутних результатів. Разом із Олексієм Шевчуком та всією командою Вищої школи лобіювання ми продовжуємо формувати майбутнє галузі — тут і зараз.У такі миті хочеться окремо підкреслити головне: «Коли професія робить крок уперед, за цим завжди стоять люди, які не бояться змін. Саме вони задають нові стандарти й відкривають шлях для інших».Я щиро вдячна кожному, хто поруч на цьому шляху. Ми творимо історію професії вже сьогодні.
Європейський парламент ухвалив позицію щодо оновлених правил прозорості для лобізму "третіх країн", задавши рамку, що виходить далеко за межі технічних змін регулювання. Фактично ЄС переходить до формування сучасної системи захисту своєї політичної інфраструктури від непрозорих впливів, посилюючи відкритість ухвалення рішень і зміцнюючи довіру до демократичних процедур.ЄС робить ставку на прозорість і політичну стійкістьОстанні роки показали, що зовнішнє втручання у внутрішньополітичні процеси стало системною загрозою від непрозорого фінансування аналітичних структур до прихованих впливів на законодавчі рішення — такі практики вказують на потребу створення сильнішого «політичного імунітету".У цьому контексті нова директива ЄС має дві ключові мети:зробити видимими випадки, коли консалтингові, комунікаційні чи інші структури діють за дорученням іноземних суб’єктів;водночас не допустити появи інструментів, що могли б нагадувати моделі «іноземного втручання».Саме тому документ чітко окреслює межі регулювання, поза його дією залишаються всі форми легітимної міжнародної взаємодії — академічної, медійної, дипломатичної чи правозахисної. Такий підхід має на меті захистити не лише демократію від зовнішнього втручання, а й свободу громадянського сектору від потенційного зловживання регуляторними інструментами.Що це означає для УкраїниДля України нова система прозорості відкриває низку важливих політичних можливостей.По-перше, це більш структуровані правила взаємодії з інституціями ЄС, ухвалення яких визначають зрозумілий і прогнозований механізм, у межах якого українські державні органи, аналітичні центри, бізнес та інші суб’єкти можуть просувати власні позиції в європейському політичному процесі, такі дії допомагають нам зміцнити імідж України як відповідального та зрілого партнера.По-друге, це зростання довіри до української дипломатії. Європейські правила прозорості зменшують ризики підозр у непрозорих впливах, роблячи міжнародну діяльність України більш зрозумілою для європейських інституцій, що сприяє розширенню співпраці з парламентськими групами, бізнесом та громадянськими організаціями ЄС.Сигнал для країн-кандидатів: прозорість — невід’ємна частина європейської моделіНова директива підтверджує, що захист політичних процесів та відкритість комунікацій є фундаментом ЄС, а для України це означає необхідність інтеграції подібних стандартів у власну політичну культуру — як складову руху до членства.Щодо легітимізація української присутності в європейському політичному просторі, така регуляторна визначеність створює безпечне підґрунтя для дипломатичних та політичних комунікацій України. Участь у європейських процесах перестає сприйматися як «вплив третьої країни» у негативному сенсі — натомість вона повинна виступати природною складовою європейської політики.Наступне, безпечні умови для українських медіа та аналітичних центрів у ЄС, це свідома відмова від практик, схожих на моделі «втручання», що забезпечує українським медіа й дослідникам простір для роботи без ризику політичного маркування. Відкритість і правовий підхід ЄС формують фундамент для їхньої міжнародної діяльності.Ухвалення нових правил прозорості ЄС — це не просто оновлення регуляторного механізму. Це стратегічний крок до посилення політичної безпеки Союзу та підвищення стійкості його інституцій. Для України ці зміни створюють цивілізований та передбачуваний простір взаємодії з ЄС, закріплюючи нашу суб’єктність і можливість діяти в рамках законодавчих норм.Проте справжня цінність нової директиви визначатиметься не лише її змістом, а здатністю Євросоюзу зберегти баланс між захистом і свободою. Важливо, щоб правила прозорості не стали інструментом політичного тиску чи обмеження плюралізму. Саме від цього залежатиме якість європейського політичного простору — і легітимність участі України в цьому.
Друзі, сьогодні хочу поділитися з вами новиною, яка для мене — більше, ніж просто етап роботи чи професійний проєкт. Це — внутрішній виклик, особистий шлях і водночас велика мрія, яку я нарешті дозволила собі втілити.Я почала писати книгу «ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ЛОБІЗМУ».Ця книга — про народження впливу. Про те, як формується довіра там, де її бракує і про те, як у нашій країні вибудовується шлях до змін, коли суспільство втомлене, ринок несформований, а ризики більші за можливості, а між рядками — це моя власна історія, мої сумніви, переживання, перемоги, падіння і знову підйоми.Я хочу показати український лобізм не як суху професію чи технічний інструмент, а як живу справу. Справу, де потрібно мати не тільки знання, а й характер, сміливість і внутрішній стрижень, тому що в умовах турбулентності, недовіри та постійних викликів лише смілива людина може ступити на цей шлях — і не зійти з нього.Я писатиму про те, як боролася з долею, не озираючись назад. Про те, як вчилася не боятися відстоювати своє, навіть коли на іншому боці зали — мовчання чи сумнів і про ту сміливість, яка змушує світ почути, навіть якщо голос — тихий. Ви впізнаєте в ній і тендітність, і силу, побачите, як тендітність жінки може перетворювати виклики на можливості, а сумніви — на інструмент розвитку.Усе найголовніше — між рядками. У тих моментах, де слова вже не описують, а пояснює лише душа.Попереду — довгий процес: писання, редагування, переосмислення, відкриття нових сенсів. Це шлях, який вимагає терпіння, чесності й внутрішньої зрілості, але я йду в нього з відкритим серцем і вірою, що після моєї праці світ стане хоча б трішечки кращим.Книга побачить світ у 2026 році.Я хочу, щоб вона стала підтримкою тим, хто працює заради суспільних змін. Тим, хто мріє впливати на майбутнє. Тим, хто шукає орієнтирів у складний, нестабільний час. Вона для всіх, хто прагне будувати країну свідомо, чесно й по-людськи.Дякую кожному, хто поруч.Ваші думки, слова й підтримка — це те, що рухає вперед, що дає сили писати, шукати й не здаватися. Я пишу й думаю про Україну, про нас з вами, про те, що найбільша стратегія — це залишатися Людиною. Навіть тоді, коли світ вимагає грати в складні ігри.
Країною зародження лобізму вважається США, але у дослідників і досі не склалося однозначної думки щодо точного періоду виникнення терміна «лобізм» у політичній системі США.Саме поняття «лобізм» (lobbyism) англійського походження lobby, що в буквальному перекладі означає «коридор». В англійську мову це слово прийшло з середньовічної латини: у XVI столітті - lobia називали проходи в монастирях, а пізніше пізніше – вузькі криті галереї для прогулянок членів палати громад англійського парламенту. Ймовірно, «лобі» вже тоді мало політичне забарвлення і є припущення, що після засідань члени парламенту виходили в коридор, де їх зустрічали прохачі, зацікавлені в угодах з представниками влади.Лобізм, як явище, виник у Сполучених Штатах одночасно з самою державою, оскільки демократична система управління сприяла швидкому становленню цього політичного інституту і з розвитком традицій слово «лобі» набуло й інших значень, наприклад:- кулуарне вирішення політичних питань; - групи людей, які відстоюють приватні інтереси в органах влади;- тиск на законодавчий процес тощо.Імовірно, історія лобіювання бере свій початок з президентства Улісса Гранта (1869–1877) і вестибюля готелю Willard у Вашингтоні, де він часто зупинявся. За легендою, політики, які дізналися, що президент вечорами курив сигари у вестибюлі готелю, збиралися там, щоб зустрітися з ним і вплинути на політичні рішення, яких вони прагнули. Обтяжений їхніми проханнями, президент прозвав їх «людьми з коридору» або лобістами. Деякі джерела вказують, що лобісти збиралися в Willard ще до Гранта, на межі 18 і 19 століть, коли парламентарі, які приїжджали до Вашингтона на засідання, зупинялися в цьому готелі.За іншою версією, лобізм зародився задовго до появи готелю «Віллард», оскільки у документах штату Пенсільванія термін «лобі» в його політичному значенні зустрічається ще в 1808 році. Потім лобіювання проявляється на початку 1830-х років у штаті Огайо. На федеральному рівні, у Вашингтоні, лобісти починають працювати з 1840-х років.Так чи інакше, лобіювання почало набирати обертів саме за адміністрації Гранта, напередодні так званого позолоченого століття. На федеральному рівні найбільш впливові лобі були зосереджені навколо залізничних субсидій і тарифу на вовну. В окремих штатах лобісти працювали в найрізноманітніших галузях – від промисловості до азартних ігор. Наприклад, Чарльз Говард з лотерейноїкомпанії штату Луїзіана активно лобіював закріплення в законодавстві штату обов'язку отримання ліцензії на продаж лотерейних квитків.Таким чином, починаючи з середини XIX століття лобізм у США отримав статус невід'ємної політичної інституції, забезпеченої Першою поправкою до Конституції США, яка гарантує право народу звертатися до уряду з петиціями.Поява і розвиток лобізму в інших країнах також обумовлені правом громадян на звернення до представників влади, закріпленим у всіх демократичних конституціях. У сучасних державах, заснованих на принципах демократії та ринкової економіки, застосування лобістських технологій у політиці та державному управлінні є цілком закономірним.По-перше, виборча система формування органів державної влади багато в чому ставить їх представників у залежність від громадської думки. Принцип поділу влади, система стримувань і противаг не допускають узурпації всієї повноти влади єдиним органом. Ці передумови виключають автономність і ізольованість владних структур від громадськості і створюють взаємозалежність всіх складових демократичної системи.По-друге, двигуном ринкової економіки є активний розвиток підприємництва і конкуренції. У таких умовах неминуча поява безлічі компаній, діяльність яких значно впливає на економічні показники, зайнятість населення та інвестиційний клімат у країні. Тому держава спирається на підприємців, зацікавлена в успішній реалізації бізнес-проектів, а отже, повинна враховувати інтереси галузей та компаній під час розробки напрямків державної політики.Лобізм забезпечує професійне представництво суспільних інтересів та бізнес-інтересів на рівні держави, а інструменти лобізму допомагають знайти баланс у прийнятті політичних рішень при зниженні корупційних ризиків у законотворчостіта державному управлінні. У багатьох країнах лобізм став важливим демократичним інститутом, що гарантує цивілізовану взаємодію суспільства з владними структурами.В одних країнах лобістська діяльність врегульована на законодавчому рівні, в інших лобізм існує негласно, наприклад в Австрії, Великобританії, Угорщині, Німетчина, Литві, Польщі, Франції, Словенії та Чехії - лобістська діяльність врегульована на законодавчому рівні.В Італії, Норвегії, Швеції, Данії - лобізм існує негласно і не зобов'язує чиновників розкривати інформацію, що стосується лобістської діяльності.01 вересня 2025 року наша країна також долучилась до демократичного інструменту і з цієї дати починається відлік прозорого будування діалогу муж бізнесом, громадськістю та структурами влади, тож побажайте нам, Офісу лобістів, прискорити публічне адвокатування у цій новій і непростій побудові інституту лобіювання в Україні.
7 листопада 2025 року, у самому серці Києва ми урочисто відкрили Вищу школу лобіювання - відповідно до найкращих міжнародних стандартів.Подія в Hyatt Regency Kyiv зібрала понад 100 гостей, серед яких — 50 народних депутатів, дипломати, представники міжнародного бізнесу та наукових інституцій.«Україна має всі передумови, щоб стати центром сучасного, цивілізованого лобізму. Ми створюємо не лише навчальну платформу, а й професійну етичну систему», — зазначив Олексій Шевчук, Голова Правління Національної асоціації лобістів України.Особливістю відкриття стала участь американських і британських лобістів, які вперше офіційно долучаються до навчального процесу в Україні.На відкритті презентували міжнародну програму “Київ – Брюссель – Вашингтон”, покликану готувати експертів, здатних просувати інтереси України на рівні європейських та американських інституцій.«Сучасний лобіст працює не з тінню, а зі світлом — з фактами, аналітикою та відкритими комунікаціями», — наголосила Людмила Кожура, докторка юридичних наук, професорка КНЕУ.«Ми, команда Національної асоціації лобістів України, віримо, що вплив — це не про силу, а про відповідальність. Саме тому ми створили “10 ЗАПОВІДЕЙ ЛОБІСТА”, де кожне слово народжене з досвіду, а кожен принцип — із переконання, що доброчесність має силу змінювати світ», - підкреслила під час заходу Ірина Шаповалова, лобіст і заступник голови правління Національної асоціації лобістів України.Пропонуємо познайомитись із нами ближче і відчути філософію, якою ми живемо і будуємо нашу професійну історію лобізму!«10 ЗАПОВІДЕЙ ЛОБІСТА»1. Справжнє мистецтво впливу — це коли ніхто не помічає, що ви художник.2. Не маніпулюйте — надихайте. Вплив, що тримається на порядності, живе довше, ніж будь-яка угода.3. Не переконуйте — створюйте умови, в яких переконання народжується само.4. Пам’ятайте: навіть найкраща ідея потребує правильної аудиторії.5. Не кожен союз корисний — цінуй тих, хто мовчить, але не зраджує.6. Лобіст, який втратив здатність перейматись, втрачає право впливати.7. Дипломатичність — це здатність сказати «ні», щоб усі почули «так».8. Мистецтво компромісу — це не поступка, а стратегія виживання і поваги.9. Ваша найкраща стратегія — залишатись людиною, навіть у великій грі.10. І найголовніше: впливайте так, щоб світ після вас ставав трохи кращим!«Тіньовий лобізм — це не про вплив, це про маніпуляцію. І саме тому ми маємо протиставити йому цивілізовану, відкриту школу лобізму», — підкреслила Яна Цимбаленко, доцент КПІ ім. Ігоря Сікорського.Що декларує Вища школа лобізму!Лобізм — це не про тиск, це про мистецтво домовлятись. Ми за відповідальність за ті рішення, які формують наше спільне завтра, оскільки кожне рішення, кожне слово і кожен крок лобіста мають робити світ трохи справедливішим, прозорішим і людянішим. Бо найцінніший результат — це не угода чи цифри, а світ, який став кращим завдяки нашому внеску.Вища школа лобіювання — це сучасна освітня платформа формування нової культури впливу, де знання, етика та партнерство стають ключовими принципами розвитку держави.
У Національній асоціації адвокатів України підготували новий аналітичний гайд «Адвокат vs Лобіст», який системно розкриває межі між адвокатською діяльністю та лобізмом, визначає спільні та відмінні ознаки цих професій, а також надає практичні рекомендації щодо дотримання законодавчих вимог у процесі взаємодії з органами влади.Структура та зміст документаГайд складається з кількох розділів, які висвітлюють основні аспекти взаємозв’язку адвокатури та лобізму:- Нормативне підґрунтя лобіювання в Україні — визначення понять, коло суб’єктів лобіювання, механізми реєстрації, нагляду та звітності.- Порівняльна характеристика адвоката і лобіста — аналіз спільних і відмінних рис, обсягів прав, обов’язків та гарантій професійної незалежності.- Професійні обмеження і етичні стандарти — опис ситуацій, у яких адвокат не може виступати як лобіст, а також алгоритм дій для уникнення конфлікту інтересів.- Договірна практика — рекомендації щодо укладання договорів про надання лобістських послуг, правова кваліфікація таких угод та приклади помилок.- Види відповідальності суб’єктів лобіювання — від адміністративних санкцій до втрати статусу суб’єкта лобістської діяльності.- Практичні кейси та глосарій термінів — приклади з практики та короткі визначення ключових понять для швидкої орієнтації юристів.Гайд створює міст між правовим статусом адвоката і лобіста, демонструє, як можна діяти відкрито, ефективно й у правовому полі, коли мова йде про вплив на публічну політику.Зокрема, гайд пояснює:- у яких випадках адвокат може виступати лобістом і як це оформити юридично;- які дії є неприпустимими під час комунікації з органами влади;- як правильно визначати коди видів економічної діяльності (КВЕД), пов’язані з лобістськими послугами;- к організувати прозору взаємодію з державними інституціями, не порушуючи адвокатських гарантій.Ознайомитися з гайдом “Адвокат vs Лобіст” можна за посиланнямhttps://drive.google.com/file/u/0/d/1WsLKssxctDNZHXwtdyDD7NqON5MAhUDA/view
Немає високооплачуваних професій з великим майбутнім, але є професіонали з великим майбутнім і це про лобізм.Сьогодні громадяни України як ніколи відчувають потребу у вірі до прозорої системи керування державою. Прийняття Закону України «Про лобіювання» є демократичним рішенням у відновленні довіри українців, враховуючи, що прозорість у забезпеченні доступу до інформації про діяльність лобістів - це цілеспрямований вплив на представників влади (законодавців, чиновників) для ухвалення рішень, що відповідають інтересам замовника повинні бути збалансованими для нашої держави.Прозорість та відкритість у прийнятті державних рішень, дозволяє громадянам бачити, що їхні інтереси на першому місці і саме це є головною метою запровадження інституту лобізму в Україні на законодавчому рівні.Отже, прозорість і відкритість є фундаментальними принципами, які допомагають збалансувати складність та суперечливість державного управління, забезпечуючи його відповідність інтересам громадян, таким чином прозорість у професійній діяльностівиступає не просто бажаною якістю, а й необхідним інструментом, що забезпечуєзбереження суспільного покликання публічного управління в умовах його внутрішньої складності та розгалуженості.Складність публічного управління зумовлена специфікою професійної діяльності, розгалуженою структурою апарату та конфліктами інтересів, що призводить до суперечностей в управлінських впливах. Прозорість і відкритість є ключовими засобами для збереження суспільного покликання та змісту публічного управління, забезпечуючи його надійність та ефективність. Цей крок також є частиною євроінтеграційних прагнень України та виконання рекомендацій Євросоюзу.Щодо прозорості і відкритості у лобістській діяльності. Одночасно із початком дії Закону України «Про лобіювання» Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації “Реєстр прозорості” - далі «Реєстр», тобто відкриту публічну платформу, яка збирає, обробляє й оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність.У публічній частині Реєстру будь-який громадянин України може шукати та переглядати інформацію про суб’єктів лобіювання та їх звітність, перевіряти достовірність витягів, сформованих засобами Реєстру, ознайомлюватися з статистичними даними та dashboard щодо лобіювання, переглядати інформаційні матеріали.Логіка прозорості для лобістів полягає у тому, що будь-яка діяльність, яка передбачає вплив на ухвалення рішень в органах влади, тепер має бути зафіксована в публічному реєстрі.Варто зазначити, що Реєстр став першою інформаційно-комунікаційною системою, яка за сприяння Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, пройшла авторизацію з безпеки за новими стандартами, встановленими законодавством України.Щодо доброчесної поведінки лобіста.Необхідно зрозуміти, що доброчесністю є перш за все позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків, якість що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці, на принципи добра і справедливості.Доброчесна поведінка – це життя за високими моральними та етичними принципами, що включає чесність, порядність, справедливість і дотримання обіцянок. Це послідовне дотримання норм моралі, навіть коли ніхто не бачить і це не про один добрий вчинок, а про постійний принцип дій.З оцінки основних правил та мети доброчесної поведінки можна презюмувати, що підстави для довіри або сумніву повинні бути обʼєктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими настільки, щоб засумніватися у відповідності критерію доброчесності чи професійної етики, або повинні містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події обʼєктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють людину як постать, що відповідає або не відповідає якимсь певним "еталонним" критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати наприклад лобіст.Підсумовуючи, хочу зазначити, що оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з недоброчесною людиною? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування або скрите толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно, непорядно, не тримає слова та уникайте асоціацій з ними. Доброчесність полягає не у відсутності пристрастей, а в управлінні ними.
Відповідно до рішення № 197 від 14.10.2025 року про затвердження складу Ради Комітету - Ірину Шаповалову призначено Заступником Голови Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань лобіювання.
З 01 вересня 2025 року офіційно набув чинності Закон України №3606-IX «Про лобіювання» та законом №3620-IX доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтями, якими встановлено санкції за недотримання правил у сфері лобіювання. Разом з цим, запрацював Реєстр прозорості, відповідно до якого кожен, хто займається лобіюванням, зобов’язаний офіційно набути статусу суб’єкта лобіювання.Для більш повного розуміння лобізму, варто визначити функції - це перш за все упередження корупційним правопорушенням, налагодження соціального діалогу між владою та бізнесом, забезпечення прозорості прийняття державних рішень, а також сприяння здоровій політичній конкуренції. Варто зазначити, що поняття лобіювання - це спроба вплинути на результат законотворчої̈ діяльності, це законна частина будь-якої демократичної системи, незалежно від того, чи здійснюється вона окремими громадянами або компаніями, громадянськими суспільними організаціями та іншими зацікавленими групами, або компаніями, що працюють від імені третіх осіб.Відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про лобіювання” Кабінет Міністрів України затвердив Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання, який також набрав чинності 01 вересня 2025 року. У своїй діяльності суб’єкт лобіювання повинен дотримуватись принципів лобіювання, бути ввічливим у спілкуванні з об’єктами лобіювання, клієнтами, іншими суб’єктами лобіювання, фізичними особами, які здійснюють лобіювання від імені юридичної особи - суб’єкта лобіювання, громадянами, іноземцями та особами без громадянства, дотримуватись етики ділового спілкування, а ткож поважати честь і гідність об’єктів лобіювання, клієнтів, інших суб’єктів лобіювання, фізичних осіб, які здійснюють лобіювання від імені юридичної особи - суб’єкта лобіювання.Лобіст повинен уникати висловлювань, що принижують честь і гідність, заподіюють шкоду діловій репутації об’єкта лобіювання, клієнта, іншого суб’єкта лобіювання, фізичної особи, яка здійснює лобіювання від імені юридичної особи - суб’єкта лобіювання, нетактовних та принизливих висловлювань, а також поширення таких висловлювань через медіа, соціальні мережі тощо та не допускати прояву будь-якої форми дискримінації, зокрема за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.Наш Офіс лобістів вважає, що набуття професійного статусу - це комплексний процес професійної самосвідомості, мотивів, настанов, що зобов’язує утримуватись від принизливих коментарів чи інших висловлювань, виявляти стриманість у всіх сферах життя та не допускати порушення прав інших осіб під час реалізації своїх професійних прав. Інститут ЛОБІЗМУ - це новий виклик створення прозорої культури політичних рішень, а для суб’єктів лобіювання прийшов час набуття професійного світогляду, запровадження фахових норм та культурних цінностей.