Мій шлях як першої жінки-лобіста в історії України. Як формувався перший проєкт закону про протидію дезінформації

Я усвідомлюю відповідальність кожного слова, коли пишу ці рядки, адже йдеться не лише про професійний досвід — йдеться про історичний етап становлення лобізму в Україні та мою особисту роль у ньому як першої жінки-лобіста в історії нашої держави.

Дезінформація перетворилася на системний інструмент підриву державності, демократичних інституцій та суспільної довіри. Саме тому ініціатива зі створення першого комплексного законодавчого рішення у сфері протидії дезінформації була не просто професійним викликом — це була громадянська місія.

Перший договір. Перший крок. Перша відповідальність

Ми не просто підписали документ — ми зачинили двері в епоху кулуарних тіней і відкрили шлях до прозорого державного створення. Мій підпис під цим договором — це моя особиста присяга новій політичній культурі України.

Історичним фактом є те, що перший в Україні договір про надання послуг з лобіювання було укладено саме зі мною — Шаповаловою Іриною Володимирівною. Для мене це не символ статусу, а символ довіри й початку нової правової культури впливу на державні рішення — прозорої, відповідальної та професійної.

У форматі pro bono Національна асоціація лобістів України, за моєї безпосередньої координації, ініціювала міждисциплінарну експертну роботу над першим комплексним проєктом Закону України у сфері протидії дезінформації.

Закон як відповідь на гібридні загрози

До підготовки проєкту Закону України у сфері протидії дезінформації були залучені лобісти, правознавці, фахівці з публічної політики, інформаційної безпеки, цифрових платформ та європейського права. Ми свідомо обрали шлях відповідності стандартам Європейського Союзу, Ради Європи та практиці Європейського суду з прав людини, адже майбутнє України — у правовій цивілізації.

Розроблений проєкт Закону України у сфері протидії дезінформації передбачає:

• чітке правове визначення дезінформації як окремої загрози національній безпеці;

• диференційовану систему відповідальності з урахуванням умислу, масштабів і наслідків інформаційних порушень;

• наявність процесуальних гарантій для недопущення політичного тиску чи зловживань;

• створення інституційних механізмів координації органів державної влади у сфері захисту інформаційного простору.

Цей закон — не про цензуру. Він про баланс між безпекою держави та свободою слова.

Парламентський етап і стратегічне значення

Станом на сьогодні проєкт Закону України у сфері протидії дезінформації офіційно передано до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності для подальшого парламентського опрацювання. Його супровід здійснюється за участі заступника голови Комітету, народного депутата України Григорія Миколайовича Мамки.

Це відкриває можливість фахово, відповідально та публічно захищати інтереси суспільства і держави в межах усвідомленого демократичного впливу — саме так, як і має працювати цивілізований лобізм.

Моє бачення і моя місія

Як перша жінка-лобіст в історії України, я сприймаю цю роль не як виняток, а як початок нової норми. Лобізм в Україні має бути інструментом розвитку, а не тіньових домовленостей. Саме тому Національна асоціація лобістів України розглядає цей проєкт Закону України у сфері протидії дезінформації як елемент формування сучасної архітектури інформаційного суверенітету України.

Ми підтверджуємо готовність і надалі забезпечувати експертний, правовий та публічно-політичний супровід стратегічно важливих законодавчих ініціатив.

Це — лише початок. І я пишаюся тим, що стою біля витоків нової сторінки української історії.