19 червня 2026 року, у День фермера, ОФІС ЛОБІСТІВ на запрошення Всеукраїнського Конгресу Фермерів долучився до стратегічного діалогу з українськими аграріями в межах IV Всеукраїнського Фермерського форуму. Цей масштабний захід об’єднав понад тисячу провідних господарств, перетворившись на авторитетний майданчик для прямого й відкритого діалогу між виробниками та представниками органів державної влади. Головною місією цієї зустрічі став спільний пошук компромісних і дієвих рішень перед обличчям гострих системних викликів, які постали перед вітчизняною агро-галуззю в розпал сезонних робіт.

У сучасних реаліях представництво та захист інтересів аграрної галузі перетворилися на витончений та надзвичайно складний виклик. Ефективне лобіювання сьогодні — це не просто задекларована трансляція потреб виробників. Це мистецтво знаходити делікатну рівновагу між життєво важливою стійкістю продовольчого сектору та непохитними пріоритетами національної оборони. В умовах, коли кожен аргумент має зважати на державну безпеку, формування конструктивного компромісу вимагає від лідерів фермерського руху особливої дипломатичної зрілості, виваженості та стратегічного бачення.

Одним із найскладніших питань для обговорення залишається збереження кадрового потенціалу підприємств. З перших днів повномасштабного вторгнення працівники аграрної галузі, зокрема механізатори та водії, активно долучилися до лав Збройних Сил України. Це призвело до суттєвого зменшення штату багатьох господарств ще до моменту впровадження чинних правил бронювання.

Наразі виробники наголошують на необхідності вдосконалення квот, оскільки поточний механізм розраховується від поточної чисельності працівників, не враховуючи вже мобілізованих колег. Водночас державні інституції змушені зважати на суворі реалії воєнного часу:

Позиція профільних міністерств: Мінекономіки спільно з Міноборони ретельно опрацьовують звернення аграріїв, прагнучи забезпечити справедливий підхід і соціальну рівність.

Пріоритет обороноздатності: Пропозиції щодо запровадження окремих регіональних умов для областей, які зазнали додаткових кліматичних чи економічних ризиків (зокрема посухи у 2025 році), наразі стримано сприймаються оборонним відомством. Офіційна позиція полягає в тому, що диференціація умов може створити нерівні правила гри для бізнесу в різних регіонах та вплинути на темпи укомплектування підрозділів.

Окрему увагу під час форуму приділили правовим аспектам землекористування. Згідно з чинними нормами Земельного кодексу України (пункт 6¹ розділу Х «Перехідніположення»), члени фермерських господарств, які придбализемельні ділянки в розстрочку, обмежені у праві передаватиїх у користування своїм підприємствам до моменту повногорозрахунку. Профільний Комітет Верховної Ради вже взяв до відома пропозиції аграріїв щодо вдосконалення цієї норми та застосування індексу інфляції, обіцяючи врахувати їх у подальшій законотворчій діяльності.

За підсумками форуму було сформовано ряд питань до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, спрямованихна стабілізацію галузі:

• Врахувати інтереси підприємств, які суттєво підтримуютьсили оборони людським ресурсом з початку повномасштабної війни.

• Розглянути можливості тимчасового збільшення квот на бронювання під час сезонних навантажень збору врожаю.

• Запровадити єдині галузеві стандарти для визначення критичності бізнесу з метою уникнення розбіжностей на регіональному рівні.

Щодо проблеми подвійного оподаткування фермерів та шляхи її законодавчого вирішення в сучасній системі адміністрування податків в Україні, створює критичне подвійне навантаження на аграріїв через неузгодженість даних у реєстрах та застарілого законодавства. Державна податкова служба автоматично надсилає податкові повідомлення-рішення на сплату земельного податку та Мінімального податкового зобов'язання фізичним особам-засновникам, які отримали державні акти ще у 90-х роках, ігноруючи факт того, що ці ділянки вже роками легально використовуються та оподатковуються фермерськими господарствами, як юридичними особами. Понад те, податківці масово надсилають протиправні податкові повідомлення-рішення безпосередньо власникам паїв, які передали свої землі в оренду Фермерським Господарствам— платникам єдиного податку IV групи. Це призводить до зростання адміністративного тиску, ризиків подвійної сплати, а також провокує серйозні конфлікти між орендодавцями та аграріями, необґрунтовано руйнуючи ділову репутацію фермерів.

Для розв'язання цієї кризи Всеукраїнський Конгрес Фермерів та експерти галузі пропонують внести зміни до Податкового кодексу України, доповнивши статтю 269 новим пунктом 269.3. Ця норма дозволить автоматично, без необхідності переоформлення старих правовстановлюючих документів, перекладати обов’язок зі сплати земельного податку та орендної плати з фізичної особи-засновника на створене нею Фермерське Господарство з дня його державної реєстрації. До моменту ухвалення цих змін фермерам, які вже отримали безпідставні податкові повідомлення-рішення, необхідно протягом 30 днів звертатися до Державної податкової служби із документами про включення землі до податкової декларації господарства для проведення звірки та скасування неправомірних нарахувань. Законодавче врегулювання цих питань є єдиним шляхом для ліквідації правової невизначеності та забезпечення стабільної роботи українського агросектору.

Учасники форуму наголосили, що лише взаємодія влади та бізнесу дозволить знайти оптимальний баланс між захистомдержави та збереженням продовольчої безпеки для громадян України.