Євроінтеграція будівельної галузі України виходить на фінішну пряму, вимагаючи від бізнесу кардинальної перебудови внутрішніх процесів уже у 2026 році. Ключові виклики та регуляторні зміни ринку обговорили на масштабному заході Business Day КБУ, який відбувся 7 жовтня 2026 року. За запрошенням Конфедерації будівельників України, участь у заході взяла лобіст Ірина Шаповалова.

Новий Регламент CPR 2024/8/10

Імплементація європейського регламенту Construction Products Regulation повністю змінює правила гри для виробників та імпортерів:

• Цифрові паспорти: Запроваджується обов'язковий Digital Product Passport для кожної одиниці будівельних матеріалів.

• Ринковий нагляд: Держава жорстко контролюватиме відповідність продукції стандартам ЄС безпосередньо на ринку.

• Нова цифрова модель: Оцінка відповідності матеріалів переходить у прозорий цифровий формат.

  

Енергоефективність будівель та імперативи декарбонізації

Практичне впровадження положень Директиви про енергетичні характеристики будівель виступає каталізатором глибокої екологічної модернізації містобудівної сфери:

• Системне проєктування за стандартами ЄС: Запроваджуються безкомпромісні вимоги щодо енергоефективності як базового критерію для нових девелоперських проєктів.

• Масштабна термомодернізація наявного фонду: Процеси реконструкції та відновлення інфраструктури відтепер синхронізуються із глобальними кліматичними цілями Європейського Союзу.

• Зниження вуглецевого сліду: Пріоритетного значення набуває використання будівельних технологій та матеріалів із низьким рівнем емісії парникових газів на всьому життєвому циклі об'єкта.

  

Публічні інвестиції, прозорі закупівлі та архітектура комплаєнсу

Участь вітчизняного бізнесу в реалізації проєктів масштабної відбудови та за рахунок міжнародних донорів висуває безпрецедентні вимоги до корпоративного управління:

• Впровадження ESG-критеріїв: Екологічна відповідальність, соціальна політика та висока якість корпоративного управління стають визначальними чинниками для допуску компаній до міжнародного фінансування.

• Гармонізація Prozorro з міжнародними стандартами: Правила публічних закупівель зазнають трансформацій задля забезпечення максимальної прозорості та довіри іноземних інвесторів.

• Інституційний комплаєнс: Бездоганна ділова репутація та відповідність антикорупційним стандартам стають обов'язковим кваліфікаційним цензом для вітчизняних підрядників.

• Консолідована позиція представників профільних міністерств та експертного середовища чітко засвідчила, що успіх євроінтеграційного транзиту залежить від ефективності державно-приватного діалогу. У цьому контексті ключовими завданнями для професійних лобістів та експертів, визначаються:

• 1. Забезпечення плавного переходу бізнесу на нові регуляторні рейки без втрати темпів операційної діяльності.

• 2. Лобіювання державних та міжнародних програм фінансової підтримки для підприємств, що впроваджують технології декарбонізації та BIM.

• 3. Формування платформ для оперативного роз'яснення бізнесу нових правил сертифікації та ринкового нагляду.

• Інтеграція в європейський економічний простір відкриває перед українським будівельним бізнесом колосальні можливості, проте вікно регуляторної адаптації вимагає рішучих та скоординованих дій уже сьогодні.

У межах аналізу зазначених трансформацій, Ірина Шаповалова наголосила на критичній ролі інституту лобіювання, як головного архітектора збалансованого діалогу між регулятором та ринком:

«Сьогоднішній євроінтеграційний транзит — це не просто зміна нормативно-правової бази, це іспит на зрілість для всього будівельного бізнесу України. Нові вимоги Регламенту CPR та Директиви EPBD є безальтернативними для нашого майбутнього в ЄС, проте їх миттєве впровадження без належного адаптаційного періоду може створити надлишковий тиск на сектор, який є драйвером відновлення країни.

Саме тут виходить на авансцену функція лобіювання. Наше завдання як професійних лобістів — забезпечити не деструктивне протистояння, а синергетичний ефект. Ми маємо транслювати реальну спроможність ринку до органів державної влади, допомагаючи уряду формувати реалістичні дорожні карти та чіткі перехідні етапи. З іншого боку, офіційний лобізм виступає провідником інновацій, що допомагає бізнесу усвідомити: комплаєнс, ESG-критерії та цифровізація — це не фінансовий тягар, а капіталізація та перепустка до світових інвестиційних ресурсів. Держава і прозорий бізнес сьогодні мають одну спільну мету — відбудувати Україну за найвищими світовими стандартами, і офіційне лобіювання є тим містком, який робить цей рух синхронним та безпечним».